відставати

відставати
-аю́, -ає́ш, недок., відста́ти, -а́ну, -а́неш, док.
1) Відділятися, відпадати від чого-небудь.
2) перен., розм. Припиняти стосунки, втрачати зв'язок із ким-небудь; відходити від кого-небудь.
3) перен., розм. Переставати докучати.
4) Рухаючись повільніше, ніж інші, залишатися позаду. || перев. док. Вийшовши тимчасово з поїзда, машини тощо, не встигнути повернутися вчасно.
5) перен. Робити, виконувати що-небудь повільніше за інших; не встигати за ким-небудь.
6) Розвиваючись повільніше, бути на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими. || Переставати відповідати вимогам часу, життя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "відставати" в других словарях:

  • повідставати — ає/, аємо/, аєте/, док. 1) Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого небудь скрізь або в багатьох місцях. 2) Рухаючись, відстати від кого небудь (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

  • відставати — 1) = відстати (залишатися в дорозі позаду когось / чогось), лишатися, лишитися (перев. зі сл. позаду ); відбиватися, відбитися, відходити, відійти, відриватися, відірватися (утрачати при цьому зв язок з кимсь); приставати, пристати (стомившись)… …   Словник синонімів української мови

  • відставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідставати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • буксувати — у/є, недок. 1) Обертатися, ковзаючись на місці (про колеса). || Стояти на місці, не рухатися внаслідок того, що колеса, обертаючись, ковзаються на місці (про машину). 2) перен., розм. Затримуватися, відставати; залишатися на колишньому рівні… …   Український тлумачний словник

  • відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • відділятися — я/юся, я/єшся, недок., відділи/тися, ілю/ся, і/лишся, док. 1) Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати. 2) Відокремлюватися, виділятися із складу кого , чого небудь. 3) Відокремлюючись, відходити, віддалятися… …   Український тлумачний словник

  • відлипати — а/ю, а/єш, недок., відли/пнути, ну, неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось …   Український тлумачний словник

  • відставання — я, с. Дія і стан за знач. відставати 1), 4 6) …   Український тлумачний словник

  • відстати — див. відставати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»