повідставати — ає/, аємо/, аєте/, док. 1) Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого небудь скрізь або в багатьох місцях. 2) Рухаючись, відстати від кого небудь (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
відставати — 1) = відстати (залишатися в дорозі позаду когось / чогось), лишатися, лишитися (перев. зі сл. позаду ); відбиватися, відбитися, відходити, відійти, відриватися, відірватися (утрачати при цьому зв язок з кимсь); приставати, пристати (стомившись)… … Словник синонімів української мови
відставати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідставати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
буксувати — у/є, недок. 1) Обертатися, ковзаючись на місці (про колеса). || Стояти на місці, не рухатися внаслідок того, що колеса, обертаючись, ковзаються на місці (про машину). 2) перен., розм. Затримуватися, відставати; залишатися на колишньому рівні… … Український тлумачний словник
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
відділятися — я/юся, я/єшся, недок., відділи/тися, ілю/ся, і/лишся, док. 1) Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати. 2) Відокремлюватися, виділятися із складу кого , чого небудь. 3) Відокремлюючись, відходити, віддалятися… … Український тлумачний словник
відлипати — а/ю, а/єш, недок., відли/пнути, ну, неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось … Український тлумачний словник
відставання — я, с. Дія і стан за знач. відставати 1), 4 6) … Український тлумачний словник
відстати — див. відставати … Український тлумачний словник